Він вважає, що така ситуація виникла, поряд з іншим, через фактичне руйнування державних ринкових інструментів впливу на формування внутрішніх цін на аграрну сировину.
«Уряд фактично відсторонився від реагування на ситуацію. Державна спеціалізована бюджетна установа “Аграрний фонд”, яка була створена для стримування шокових цінових коливань на агропромислових ринках, майже не виконує важливої функції формування інтервенційного фонду та здійснення інтервенцій аграрної сировини в потрібний період. Натомість ПАТ “Аграрний фонд” і ДПЗКУ, акціонерами яких є Уряд, діють як приватні компанії, орієнтуючись насамперед на отримання прибутку. Тому закупити у них зерно практично неможливо, а вартість борошна, яку вони пропонують, не нижче тієї, яка склалася під впливом підвищення світових цін», – підкреслив очільник Укркондпрому.
На його думку, залежність внутрішніх цін на зернові від світової кон’юнктури є природною для ринкової економіки, але держава повинна вживати заходів для захисту продовольчої безпеки і захисту національних виробників продовольчих товарів від різких коливань світових цін. Низка держав намагається максимально наповнити резерви через непередбачуваність розвитку подій у зв’язку з пандемією, адже саме держава повинна мати достатньо сировини, щоб виходити з товарними інтервенціями у разі потреби.
Президент Асоціації зазначив, що країни, з якими українська кондитерська галузь конкурує на зовнішніх ринках, реалізують ефективну державну політику підтримки виробництва продовольчих товарів з високою часткою доданої вартості.
Олександр Балдинюк навів приклад Туреччини, яка є одним з основних конкурентів української кондитерки на зовнішніх ринках і яка активно закуповує українське зерно, щоб знизити вартість сировини для своїх виробників продуктів харчування.
«Український уряд, навпаки, в цей період робить ставку на сировинний експорт навіть на тлі прогнозів про скорочення обсягів врожаю пшениці на 3 млн. тонн у порівнянні з минулим роком», – наголосив Олександр Балдинюк.
Президент Асоціації «Укркондпром» висловив стурбованість наслідками політики уряду в умовах пандемії COVID-19 і закликав його негайно вжити заходів, щоб стримати розкручування інфляційної спіралі. Адже через різке зростання цін на борошно, цукор та олію неминуче зростуть ціни також на кондитерську продукцію, хлібобулочні, макаронні вироби та інше, що позначиться насамперед на найвразливіших категоріях громадян. Крім того, зволікання уряду у вирішенні проблеми різкого зростання цін на агропромислову сировину також ставить під загрозу продовольчу безпеку країни та експортний потенціал галузей, що експортують товари з високим ступенем переробки, а не сировину.
Як повідомлялось, Держстат підтвердив урожай пшениці в 2020 році на рівні 25,1 млн. тонн., що на 12,4%(3 млн. тонн) менше ніж минулого року. Станом на 2 листопада, з початку 2020/21 маркетингового року Україна експортувала 16,5 млн. тонн зернових культур, з них пшениці — 10,6 млн тонн.
У Мінекономіки при цьому не бачать причин для перегляду узгоджених обсягів експорту зерна.
В жовтні про значне зростання цін на пшеницю, олію та цукор вже заявляли у Всеукраїнській асоціації пекарів. За їх словами, з початку року вартість пшениці зросла на 40% (з них тільки за вересень – на 25%), тільки за перший тиждень жовтня на 30% зросли ціни на цукор, з початку року на 50% подорожчала соняшникова олія.
За даними учасників ринку кондитерських виробів, у жовтні цього року закупівельна ціна на цукор зросла на 21,1% порівняно з цінами у попередньому місяці, на борошно пшеничне вищого ґатунку за серпень-жовтень ц.р. зростання ціни становило 30%, на патоку і маргарин – близько 7%, на насіння соняшника (очищеного) зростання ціни склало 28,5%.
Залишити відповідь