На минулому експортному офісі Асоціація «Укркондпром» звернулася по допомогу до Укрзалізниці. Адже багато вантажівок з кондитерською продукцією застрягло на кордонах через їх блокування поляками. Чи змогли вам допомогти в УЗ?
Нам в Укрзалізниці не дуже допомогли, хоча і щиро намагалися, але так налаштована в них робота з експортом fast-moving consumer goods (товарів широкого вжитку, — ред.). Концептуальні підходи, які УЗ застосовує до організації перевезень вантажів, не дуже підходять для готової продукції. Для сировини — підходять. Але ж вони їх, зрозуміло, екстраполюють і на готову продукцію.
А в чому конкретно проблема? Умови, нормативні документи, брак рухомого складу?
Умови стандартні. І вони застосовуються для всіх видів продукції. Проблема в тому, що металопрокат може собі дозволити кілька тижнів “покататися” по Україні. Або їхати 300-400 км цілий тиждень, хоча цю відстань можна подолати за день-два. Кондитерську продукцію, наприклад, той самий шоколад, не бажано так перевозити. Ми маємо знати чітко терміни доставки. А доставити в чіткі терміни УЗ не може.
Тобто УЗ не може дати гарантію, що швидко і в зазначений термін перевезе вашу продукцію з пункту А в пункт Б?
Так, я не можу сказати, що нам не намагалися допомогти під час зустрічі з представниками УЗ. Шукали якісь варіанти, але те, що вони пропонують, не надто полегшує наш експорт. Можна багато чого говорити, але врешті-решт ми приходимо до простих цифр, які кажуть про питому вагу витрат на перевезення у вартості продукції. Ми бачимо, що за цим показником ми втрачаємо конкурентоспроможність з товарами ЄС. Тому є багато питань щодо роботи самої системи УЗ: до ціни, до якості перевезень, до дотримання термінів. Залізничники нам кажуть про пріоритет, що надається військовим вантажам і гуманітарним. Ми це розуміємо — в країні війна. Але ж схожа ситуація була і до повномасштабного вторгнення… Ми б хотіли, якщо не доставляти продукцію у вагонах, то хоча б перетинати кордон залізницею. Але і тут нам не можуть назвати жодні терміни. Наприклад, ми бачимо накопичення на залізничному переході, умовно кажучи, 4 тисяч вагонів. Пропускна спроможність прикордонного переходу на добу, припустимо, є тисяча вагонів. Але ж УЗ не може гарантувати, що за, умовно, 3-4 дні наші вагони пройдуть кордон. Швидше, сформують потяги з зерновими. Або з тим же металопрокатом. На жаль залізниця для нас поки що є неприйнятним варіантом. Або дуже важким варіантом.
Кондитерські товари взагалі перевозяться залізницею?
Давно вже лише на дальнє закордоння возимо. Звісно ж, за логікою, їздити колією було б зручніше і дешевше, ніж в автотранспорті з двигуном внутрішнього згоряння, водночас ще й “розбиваючи” дороги. Але ж залізниця роками робила все можливе для того, щоб “пересадити” нас та і інших харчовиків на автотранспорт. Це — недешево, але це для нас на сьогодні є прийнятнішим варіантом, ніж залізниця. Аби не блокада з боку поляків. Власне, це погано для економіки України, адже збільшення автоперевезень швидше “розбиває” дорожню інфраструктуру. Тож, звісно, краще було б перевозити продукцію залізницею… Але зараз це не для нас. На жаль.
З повним текстом інтерв’ю можна ознайомитися за посиланням: https://www.railinsider.com.ua/oleksandr-baldynyuk-konczepcziya-roboty-uz-cze-perevezennya-syrovyny-a-ne-gotovoyi-produkcziyi/
Залишити відповідь