«В МЗС Білорусі введення ліцензування обґрунтовали як відповідь на заходи, застосовані українською стороною щодо білоруської продукції. Зокрема, 22 квітня 2021 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) запровадила 35% спеціального мита на автобуси та вантажівки із Білорусі, а в листопаді 2020 року запровадила 16,08% спеціального мита стосовно сталевих прутків з Білорусі», – підкреслив президент «Укркондпрому»
За словами О.Балдинюка, Білорусь не заперечує проти проведення розслідувань українською стороною, якщо вони будуть відповідати двостороннім угодам і законодавству СОТ. Заперечення викликала насамперед процедура прийняття рішення, яку білоруська сторона вважає такою, що суперечить двостороннім домовленостям.
«Проблема з доступом українських товарів на ринок Республіки Білорусь для 9 з 10 галузей, що потрапили під ліцензування, залишається вже майже півроку невирішеною, за виключенням лише сільгосптехніки, оскільки її виробництво наші компанії здійснюють в кооперації з білоруськими. У 2020 році український експорт до Білорусі товарів, що зараз підлягають ліцензуванню, становив $110,9 млн. Зараз ці обсяги експорту втрачені через обмін обмежувальними заходами з обох боків», – зазначив Балдинюк.
Керівник Асоціації «Укркондпром» переконаний, що через дії МКМТ Україна отримала істотно помітніший негативний вплив на свою економіку, ніж Білорусь. Під ліцензування потрапили насамперед українські товари повсякденного попиту, експорт яких здійснювався в щоденному режимі. Відтак, українські компанії та державний бюджет несуть незворотні втрати.
«Для розблокування українського експорту після рішення суду необхідно якнайшвидше скасувати санкції проти білоруських товарів, які фактично й так вже не діють, та розпочати переговори з білоруською стороною, яка заявляла про свою готовність до скасування ліцензування після відміни згаданих рішень МКМТ», – наголосив президент Асоціації Олександр Балдинюк.
Як повідомлялось , Мінекономіки програло суд білоруським виробникам авто щодо обмеження імпорту.
Залишити відповідь