Діловий Вісник Торгово-промислової палати України №8 (219) 2012
Кондитерська галузь, де працює 170 тисяч фахівців, – одна з найрозвиненіших у харчовій промисловості нашої країни. Загальний обсяг виробництва становить понад 1 млн. продукції на рік, що дає змогу не лише повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, а й експортувати її у значних обсягах за кордон.
Підприємства галузі є активними споживачами вітчизняної сільськогосподарської сировини – цукру, борошна, крохмалопатоки, молока тощо і основою експорту переробленої продукції агропромислового комплексу країни. Українські кондитери і виробники крохмалопроктів забезпечують значний обсяг валютних надходжень, експортуючи продукцію у більш, ніж 50 країн світу.
Асортимент її охоплює практично всі групи кондитерських виробів. Зокрема, експорт карамелі, шоколаду та інших харчових продуктів з вмістом какао, хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів з вмістом або без вмісту какао за останні чотири роки зріс з 814,5 млн. дол. у 2008 р. до 1,1 млрд дол. у минулому році, тобто майже на 36%, і становить близько 40% від загального обсягу виробленої продукції. Потенційно можливим є експортувати продукцію галузі на суму до 2 млрд. дол., що дозволить знизити девальваційних тиск на національну валюту, істотно збільшити податкові надходження до бюджету, підвищити зайнятість робітників на 2-4%.
Модернізація виробництва і забезпечення якості
Наші підприємства щороку інвестують в розвиток галузі значні кошти. На провідних кондитерських фабриках проведено повну модернізацію, встановлено найсучасніші виробничі лінії. Значно підвищено технологічність і наукомісткість підприємств.
Галузь розвивається в умовах жорсткої внутрішньої і зовнішньої конкуренції, що стимулює постійно вдосконалювати управлінські процеси і забезпечувати високі світові стандарти якості виробленої продукції.
Міжнародні системи управління якістю ISO 9000 впроваджено на 19-ти, НАССР – на 11-ти, ISO 22000 – на 16-ти підприємствах “Укркондпрома”. Фахівці галузі останнім часом розробили майже 100 національних стандартів на готову продукцію і сировину, які гармонізовані до вимог стандартів Європейського співтовариства. Ці фактори поряд з помірним державним регулюванням дали змогу у попередні роки закріпити позиції вітчизняних виробників. Однак останнім часом погіршується ситуація на зовнішніх ринках через антидемпінгові розслідування зарубіжними країнами, введення додаткового мита та інші жорсткі заходи стосовно нашої продукції.
Транснаціональний формат
Підприємства галузі інвестують у купівлю і розвиток виробничих потужностей на потенційно привабливих зовнішніх ринках збуту: “Рошен” придбав виробничі майданчики у Росії (с. Липець) і Литві (м. Клайпеда), “Конті” – РФ (м. Курськ). Розглядається можливість будівництва кондитерських фабрик в інших країнах. Таким чином, не виключено, що саме кондитерська галузь сформує перші транснаціональні компанії українського походження.
Основна проблема – у торгових обмеженнях
Серед передумов розвитку галузі: вирішення внутрішньоекономічних проблем (подальше зниження регуляторного тиску, вдосконалення Податкового кодексу, митних процедур тощо); зняття обмежень на постачання українських кондвиробів, які запроваджені Росією, Казахстаном і Білоруссю; повна лібералізація торгівлі кондитерськими товарами з Євросоюзом.
Прем’єр-міністри України і Казахстану Микола Азаров і Карім Масімов під час недавніх переговорів домовились про мирову угоду – наш експорт квотуватиметься, але у межах квот продукція не обкладатиметься додатковим митом. Спочатку казахи відтягували виконання домовленостей, а потім взагалі передумали це робити і продовжують застосовувати обмежувальні мита. Якщо Росія (уже протягом десяти років) стягує додаткове мито на карамель, то Казахстан – ще й на шоколадні вироби. При цьому, виконавчий комітет СНД фактично визнав неправомірність дій казахів. Але вони і такий висновок проігнорували.
Що стосується СОТ, то, як показала практика, її механізми у вирішенні спорів не завжди ефективні. Слід також зазначити, що при вступі Росії до СОТ Україна чомусь не відстояла свої інтереси, аби Росія зняла надумані обмеження на українську карамель. Тому її стало невигідно експортувати до цієї країни. До того ж, ще й Укрзалізниця “допомагає” конкурувати, підвищуючи вартість перевезення вантажів.
Основний обсяг поставок кондитерських виробів в Україну, традиційно, надходить із Російської Федерації та країн Євросоюзу, на які припадає 94,38% загального їх імпорту.
З початку нинішнього року ЄС, наростив експорт кондитерської продукції і значно збільшив свою частку присутності на українському ринку. Помітна диспропорція вітчизняної зовнішньої торгівлі нею: майже половина загального обсягу імпорту цією продукції надходить до нас із країн ЄС, ми ж постачаємо до них лише 5% від загального експорту. Через те сальдо зовнішньоторговельного балану з ЄС не на нашу користь.
Можуть виникнути й іншого плану проблеми. У той час, коли у світі йде боротьба за сировину, наші депутати прийняли законопроект, згідно з яким передбачається підвищення ставок ввізного мита на какао-продукти, фундук і багато інших товарів, які у нас зовсім не виробляються. Митні тарифи не можна використовувати виключно для наповнення бюджету під маркою захисту внутрішнього ринку. Адже невідомо, про якого національного виробника йде мова, коли підвищується мито на агар-агар, фундук тощо, які не виробляються в Україні. Такі “далекоглядні” рішення парламенту призведуть до істотних економічних втрат, бо кінцева продукція подорожчає і її буде значно важче продавати. Отже, продажі очевидно впадуть, а з ними автоматично й прибутки підприємств і відрахування до бюджету. За такого сценарію у виграші будуть наші конкуренти.
Залишити відповідь