Автор: UCB-News Дата публікації: 18 Серпня, 2025
15 серпня 2025 року пройшла конференція “Співпраця БЕБ та сумлінного бізнесу – запорука ефективної протидії економічним злочинам”, організована спільно БЕБ та провідними бізнес асоціаціями країни.
У заході взяли участь понад 50 керівників провідних бізнес-асоціацій, для обговорення співпраці та стратегічних напрямків розвитку Бюро економічної безпеки України під керівництвом нового директора Олександра Цивінського.
Олександр Цивінський, директор Бюро економічної безпеки України, представив своє бачення майбутнього органу, наголосивши на необхідності кардинальних змін та створення ефективної аналітичної служби. Він зазначив, що планує якнайшвидше провести переатестацію всіх співробітників Бюро із залученням міжнародних експертів, а також зосередити зусилля на боротьбі з великими “сірими” схемами.
Директор БЕБ також категорично заявив про нульову толерантність до корупції та необхідність забезпечення рівних умов для ведення бізнесу.
Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен України, висловив критичну оцінку попередньої роботи Бюро, назвавши його повторною версією податкової міліції з негативним бюджетом. За його словами, при бюджеті органу в 1,9 млрд грн, надходження до бюджету становило лише 846 млн гривень.
“Я налаштований позитивно щодо майбутнього БЕБ, однак до його минулого ставлюсь критично”, – зазначив Ващук, наголосивши на необхідності зміни парадигми з “презумпції злої волі” на “презумпцію доброї волі бізнесу”.
Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, представив детальний аналіз тіньової економіки та запропонував систему ключових показників ефективності для БЕБ, які спрямовані на більшу увагу до “сірого” бізнесу та зменшення проблем для білого бізнесу. Він зазначив, що величезні активи на суму більше 100 мільярдів доларів виведені за кордон і потребують повернення в країну. Катамадзе публічно запропонував допомогу новому директору, передавши експертну концепцію з напрацюваннями щодо реформування органу.
Оксана Швець, представниця Американської торговельної палати, наголосила на важливості зосередити зусилля БЕБ на найбільш ризикових галузях, де держава втрачає найбільше податків. Це в першу чергу галузь пального, тютюнових та алкогольних виробів, техніка/електроніка.
Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, порушив важливі питання щодо експертної діяльності та довіри бізнесу до БЕБ. Він зазначив, що за 2024 рік від БЕБ надійшло лише 13 звернень до ТПП як експертної організації, а за 2025 рік – лише три. Коробка висловив занепокоєння тим, що багато економічних експертиз отримуються від приватних структур з сумнівною репутацією, і запитав про принципи, які застосовуватиме БЕБ для забезпечення довіри бізнесу до експертних організацій.
Дмитро Михайленко, голова податкового комітету ТПП, продовжив тему корупційних ризиків у роботі з бізнесом. Він зазначив, що підприємці готові до чесного діалогу та виконання законних вимог, але не готові платити хабарі. Михайленко запитав про можливі комунікаційні моделі, які дозволили б крок за кроком вирішувати проблеми тиску на бізнес з боку правоохоронних органів.
Наталія Артемчук, представниця Європейської бізнес асоціації зазначила, що Указом Президента України №538/2025 від 21 липня введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким передбачено для БЕБ ряд обмежувальних заходів для забезпечення захисту прав і законних інтересів іноземних інвесторів та суб’єктів господарювання. Наталія поставила питання директору БЕБ щодо шляхів виконання даного Указу.
Йосип Бучинський, віце-президент Асоціації платників податків України, надав статистичний аналіз роботи БЕБ, який викликав серйозні питання щодо ефективності попередньої роботи органу. За його даними, в 2024 році БЕБ направив до суду лише 1,8% кримінальних проваджень з обвинувальними висновками, а за сім місяців 2025 року – менше одного відсотка. Бучинський критично оцінив використання “аналітичного продукту” в роботі детективів, зазначивши, що такий документ не надає повноважень для використання у кримінальних провадженнях і закликав не підтримувати спроби їх легалізації як доказів.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, представив детальну аналітику щодо тіньових ринків в Україні, зосередившись на трьох основних сегментах. За розрахунками фахівців ЕЕП – тіньовий ринок палива на цей час становить 19%, алкоголю – 15%, а тютюнових виробів 17%%. Лаба наголосив на критичній важливості прямого доступу БЕБ до баз даних державних органів, оскільки без цього неможливо ефективно аналізувати схеми ухилення від оподаткування. Також зазначив, що центральні органи влади перекладають відповідальність за боротьбу з тіньовою економікою виключно на БЕБ.
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, розповів про проблеми контрабанди в аграрному секторі, особливо молочної продукції з Польщі. Він зазначив, що українські виробники втрачають близько 5 мільярдів гривень на рік через контрабанду, що відбувається без сплати ПДВ. Соколов наголосив на необхідності боротьби з організаторами схем ухилення від оподаткування та підтримав ідею посилення відповідальності за такі злочини.
Андрій Длігач, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, наголосив на важливості реальної дії щодо презумпції невинуватості бізнесу та необхідності декриміналізації економічних злочинів. Він повідомив, що 13% бізнесу перебувають під тиском у вигляді вимог хабарів з боку правоохоронних і регуляторних органів, перш за все з боку податківців. Длігач запропонував змінити підхід до KPI БЕБ, зосередившись не на кількості справ, а на кількості ліквідованих схем, і закликав до тіснішої співпраці з Міністерством економіки, аналітичними центрами і бізнес-спільнотами. Запропонував допомогу з боку аналітичних центрів щодо економічного моделювання і обґрунтування пріоритетів в знищенні тіньових схем. Також Длігач звернув увагу на необхідність покращення механізму досудових угод з залученням Бізнес-омбудсмена.
Ігор Хижняк, CEO Comfy, презентував гостру проблему контрабанди електроніки, особливо продукції Apple, яка становить 80% всього сірого товару на ринку. За його даними, 4 з 5 айфонів в Україні продаються без сплати жодних податків, що призводить до втрат ПДВ близько 13 мільярдів гривень щорічно. Хижняк продемонстрував підроблені фіскальні чеки та закликав до рішучих дій проти контрабандистів, які відкрито працюють у найкращих торгівельних центрах столиці.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, запропонував проводити подібні зустрічі не лише в Києві, а й у регіонах для забезпечення зворотного зв’язку. Він наголосив, що проблеми контрабанди та тіньової економіки існують не тільки в столиці, але й в областях, важливим є налагодити діалог БЕБ та бізнес спільноти у регіонах.
Артем Фреюк, представник компанії Київстар, розповів про те, що ключовою проблемою на ринку фіксованого інтернету є “дроблення” великих і середніх бізнесів, які маскують свою діяльність через мережі ФОПів та ТОВ, які використовують спрощену систему оподаткування.. На практиці велика частина провайдерів, які використовували ФОП, малими бізнесами не була. Вони мали по 10–100 тисяч абонентів, а це вже виторг у десятки та сотні мільйонів гривень на рік. Після реалізації позиції Державної податкової служби щодо неможливості перебування на єдиному податку для провайдерів ринок став прозорішим. Багато компаній, які працювали через десятки ФОПів, перейшли на легальні моделі. Рівень сплати податків, зокрема по ПДВ значно зріс, на 50% рік до року. Це вирівняло правила гри: зникла нечесна перевага для тих, хто використовував методи дроблення бізнесу для оптимізації податків. Водночас на ринку ще лишаються гравці, які намагаються продовжувати цю недоброчесну практику, що в свою чергу вимагає реагування БЕБ
Олександр Балдинюк, президент Асоціації “Укркондпром”, звернув увагу на проблему контрабанди кави, зокрема розчинної кави преміум-сегменту. За його словами, третина розчинної кави в Україні є контрабандою. Балдинюк зазначив, що такі системна контрабанда кави є лише частиною більшої схеми тіньового ввезення преміальних продуктів, за якою стоять організовані кримінальні групи і корумповані чиновники, і запросив БЕБ звернути увагу на цю проблему.
Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, розповів про три основні проблеми нафтового ринку: нелегальний продаж пального, нелегальне виробництво на міні-НПЗ та “скрутки”. Він висловив негативну оцінку дій податкової служби щодо закриття реєстрів ліцензій на заправки під приводом військового стану. Адже це не дозволяє навіть поліції перевірити легальність роботи заправки. Старовойтенко зазначив, що після запровадження авансової сплати податку на прибуток кількість ліцензованих заправок зменшилася з 6 тисяч до 5 тисяч, що може свідчити про перехід частини з них у тіньовий сектор.
Євген Артюхов, співзасновник спільноти бізнесу Club100, порушив болюче питання необґрунтованого вилучення майна та коштів під час слідчих дій БЕБ. Він зазначив, що існує практика вилучення майна, яке не передбачено процесуальними документами, включаючи майно третіх осіб, які не є фігурантами справ. Артюхов запитав директора БЕБ про стратегію вирішення цієї проблеми та можливості вдосконалення процедури оскарження таких дій.
Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств, повернувся до проблеми молочної галузі, зазначивши, що більше 25% ринку є тіньовим через виробництво необлікованої продукції. Основною проблемою є 800 тисяч тонн молока від населення, яке не декларує доходи для збереження субсидій на комунальні послуги. Чагаровський запропонував використовувати опосередковані показники (споживання газу, електроенергії, води) для виявлення нелегальних виробників та звернув увагу на проблему отримання відшкодування ПДВ за експорт через підприємства, які фактично не працюють.
Наталія Фесюн, генеральна директорка Асоціації “Укртютюн”, повідомила, що легальна тютюнова галузь у 2024 році сплатила 135 млрд грн податків, що становить 6% від усіх податкових надходжень бюджету. Разом з тим, частка нелегальної продукції у квітні 2025 року сягнула понад 16% ринку, внаслідок чого бюджет недоотримає понад 25 млрд грн за поточний рік. Фесюн розповіла про схему з ввезення в Україну тютюнової сировини у промислових масштабах через підставні компанії та виробництво з відповідної сировини немаркованої псевдо-експортної та псевдо-Duty Free продукції або продукції з підробленими акцизними марками,
Андрій Соломін, представник асоціації НОРТ, розповів про специфічну проблему ринку електронних сигарет, який розвивався без залучення експертного середовища до створення регулювання. Сьогодні існують розбіжності між податковим кодексом та практикою БЕБ щодо статусу нікотину як підакцизного продукту. За оптимістичними підрахунками, легалізація цього ринку могла б принести до державного бюджету 6,6 мільярда гривень на рік.
Євген Ріяко, представник Асоціації правників України, висловив серйозні занепокоєння щодо збільшення кількості обшуків без судової ухвали та використання аналітичних продуктів як підстав для слідчих дій. Він зазначив, що аналітичні продукти мають юридичну силу ще на стадії виготовлення без підтвердження судово-економічною експертизою. Ріяко запропонував або підтверджувати кожен аналітичний продукт експертизою, або надати можливість його оскаржити, а також ввести механізм відповідальності аналітиків за складення таких документів.
Ярослав Романчук, голова правління Асоціації українського бізнесу в Польщі, підтримав розвиток БЕБ як аналітичного та технологічного органу, наголосивши на важливості професійності та доброчесності при відборі кадрів. Він запропонував створити єдину інформаційно-аналітичну платформу спільно з податковою службою, митницею та НБУ для аналізу ризиків. Романчук також звернув увагу на розбіжності в статистиці експорту-імпорту між Україною та Польщею, які коливаються від 12% до 29%, що свідчить про “сірий імпорт” та контрабанду.
Андрій Саварець, координатор Української асоціації гуманітарного розмінування, порушив складне питання оборонної промисловості, де підприємства змушені вдаватися до непрямих поставок комплектуючих через обмеження на закупівлі в недружніх країнах. Це призводить до потрапляння оборонних підприємств у поле зору правоохоронних органів. Саварець також висловив незадоволення щодо результатів боротьби з контрабандою – за півтора року винесено лише 14 судових рішень, які не торкнулися організованих злочинних груп.
Ігор Млечко, керуючий партнер ASA Group, зосередився на внутрішніх питаннях БЕБ, запитавши про очікування щодо участі працівників НАБУ в конкурсах на керівні посади. Він також порушив проблему мотивації працівників БЕБ, зазначивши, що рівень заробітних плат у БЕБ нижчий за рівень у НАБУ та ДБР. Млечко запитав про інструменти мотивації працівників в умовах нижчої оплати праці.
Тарас Миколаєнко, директор Асоціації виробників біоетанолу, розповів про надмірне регулювання спиртової галузі, яка є найконтрольованішою в Україні. Він зазначив, що протягом 30 років постійно впроваджуються нові контрольні інструменти, але рівень тіньового ринку не зменшується. Миколаєнко запропонував БЕБ стати пілотним проєктом для приведення регулювання галузі до європейських стандартів, відмовившись від застарілих контрольних механізмів.
Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України зазначив, що за оцінками фахівців АПІТУ – частка тіньового ринку техніки та електроніки сягає 20–30%. Це означає мільярди гривень недоотриманих податків і нерівні умови конкуренції. Основні схеми — ввезення без митного оформлення, заниження митної вартості, продажі без РРО і фіскальних чеків в «цегляних» магазинах і онлайні. Юрій наголосив, що важливо зосередити контроль на “великих гравцях” тіні — концентрація зусиль на організаторах схем, а не на дрібних продавцях. Також важливим є регулярний діалог — щоквартальні зустрічі БЕБ з профільними асоціаціями для оцінки результатів та коригування дій.
Директор БЕБ Олександр Цивінський детально відповів на всі питання, зазначив про важливість співпраці із бізнес спільнотою, отримання якісної галузевої аналітики для пріоритезації напрямків роботи БЕБ.
Конференція завершилась домовленістю про регулярні зустрічі між БЕБ та бізнес-спільнотою, а також про створення галузевих робочих груп для вирішення специфічних проблем різних секторів економіки. Олександр Цивінський підтвердив готовність до конструктивного діалогу та зазначив важливість рівних умов як для бізнесу, так і для працівників БЕБ порівняно з іншими правоохоронними органами.
