Компанія IdeasFirst спільно з Volia Agri-Food Park, Enzym Group та МХП запрошують на першу в Україні подію про ідеї, технології та бізнеси, які змінюють ринок їжі – New Food Summit (@https://www.facebook.com/NewFoodSummit). Захід відбудеться 21–22 листопада 2023 року в Києві.

Коротко про формат події:

Більш ніж 45 доповідачів — експертів ринків з міжнародних та українських компаній.

Спеціальні блоки, присвячені змінам у ритейлі та розвитку доставки.

EXPO-зона, в якій будуть представлені інноваційні рішення та технології для Agrі- та Food-сфер.

Нетворкінг-сесії з потенційними партнерами та інвесторами, неформальне спілкування та обмін досвідом.

На події очікується понад 350 учасників з таких сфер: FMCG-корпорації, агрохолдинги, виробники харчових інгредієнтів та пакування, дистриб’ютори та ритейлери, гравці ринку доставки, інвестори та стартапи у галузі Food Tech, Bio Tech, Health Tech тощо.
Деталі та реєстрація: https://bit.ly/3MhrSh3

Народним депутатам України

Шановні народні депутати!

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 110 бізнес асоціацій різних секторів економіки, проаналізували законопроєкт №5420 щодо криміналізації контрабанди та дійшли до висновку, що у запропонованій до 2 читання редакції даний проєкт несе значні загрози для законослухняного бізнесу, оскільки його положення сформульовані таким чином, що містять значні корупційні ризики, а також становлять загрозу діяльності в першу чергу легального бізнесу та жодним чином не сприяють вирішенню проблеми тіньового імпорту.

Насамеперед слід наголосити, що поріг кримінальної відповідальності за статтею 201-3  законопроекту є необґрунтовано низьким. Зокрема, пропонується притягнення до кримінальної відповідальності у разі незаконного переміщення через митний кордон товарів на суму, що перевищує 1,342 млн грн. Натомість для кваліфікації кримінального правопорушення згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України (ККУ) «Ухилення від сплати податків», поріг кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (якими і є митні платежі) становить 4,026 млн грн. 

Оскільки такі зміни стосуються саме відповідальності за економічні злочини і суспільна небезпека полягає саме у несплаті податків та інших платежів, то доцільно керуватися аналогічними до змісту статті 212 ККУ критеріями визначення порогу кримінальної відповідальності.  Більше того, питання митної вартості товарів часто є предметом спору між декларантом і митним органом, а тому не може виступати порогом кримінальної відповідальності.

Значні ризики для доброчесного бізнесу також вбачаються у запропонованій редакції Примітки до ст. 201 ККУ, яка відносить до контрабанди в тому числі і подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та його митної вартості, що призвело або могло призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. На практиці, при декларуванні товарів, у митного органу та декларанта часто виникають спори щодо визначення митної вартості, коду товару, країни походження, ваги тощо. Більше того, пропонована редакція статті 201-3 не передбачає необхідність доказування умислу на вчинення кримінального правопорушення. 

З повним текстом заяви Української Ради Бізнесу можна ознайомитися за посиланням: https://urb.org.ua/zakonoproєkt-pro-kriminalizacziyu-kontrabandi-nese-zagrozi-dlya-zakonosluhnyanogo-biznesu-zayava/

Прем’єр-міністру України

Міністру економіки України

Міністру фінансів України

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань фінансів, податкової та митної політики

Голові Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку

Члени Коаліції Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 105 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, висловлюють вам свою повагу і звертаються з таким:

Нещодавно опубліковано висновки розслідування Ради Бізнес-омбудсмена щодо роботи системи СМКОР. Ключовими висновками Ради є:

• У 4 кварталі 2022 року блокування торкнулись 65 тис ТОВ, що є 40,4% від активних платників ПДВ.
• Витрати часу на розблокування ПН – більше 12 годин часу бухгалтера/директора.
• За часи роботи системи було ліквідовано 2/3 сірих схем, але зараз система працює не оптимально – стало більше ручного режиму, більш широкі та не чіткі критерії, масовість блокувань, неналежне обґрунтування рішень ДПС.
• Близько 95% судових справ щодо блокувань – виграють платники податків.

За підсумками розслідування Рада Бізнес-омбудсмена надала такі пропозиції, щоб виправити роботу системи:

• Покращити ризикоорієнтованість, чіткіші критерії, більше автоматизації
• Зробити справжній аналіз регуляторного впливу системи, реальні розрахунки (додаткові надходження державі/витрати бізнесу)
• Вибудувати запобіжники системи – система має спочатку попереджати платника
• Дати можливість адмін оскарження таблиць
• Забезпечити інформування щодо ризиків контрагентів, прибрати ризиковість «заднім числом»
• Публікувати більше статистики про ключові показники системи