Українська Рада Бізнесу (далі – УРБ), до складу якої входить 120 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, членами яких є 28 тис. підприємств, висловлюють Вам свою повагу і звертається до Вас з таким.
До членів нашого об’єднання звертається велика кількість учасників (аграрний, промисловий, IT-сектори тощо) зі скаргами на зупинення процесу бронювання працівників та зупинення прийняття рішень щодо визнання суб’єктів господарювання критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Кількість звернень свідчить про те, що проблема зупинки процесу бронювання та надання статусу критичності не є поодинокою, а має загальнодержавний масштаб.
Статтею 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено мету бронювання військовозобов’язаних – забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Відповідно до частин першої та третьої статті 25 цього Закону бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу, зокрема на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.
Отже, наведені законодавчі положення не передбачають можливості зупинки процесів бронювання та визнання підприємств, установ і організацій, критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
2-го вересня 2024 року стартувало бета-тестування програми «Національний кешбек». Воно триватиме близько місяця. У цей період система наповнюватиметься товарами українських виробників, за купівлю яких споживачі отримають 10% кешбеку.
Відсьогодні кешбек нараховують щонайменше 7 торгових мереж (Аврора, АТБ, Novus, Екомаркет, Окко, WOG), в процесі приєднання ще біля 40 закладів торгівлі. В програмі вже зареєстровано 38 тисяч товарів від 600 українських виробників
В програмі тепер можуть реєструватись і споживачі.
Щоб отримувати кешбек від держави, необхідно подати заявку через сайт чи мобільний застосунок банку, який бере участь у програмі, або звернутись до відділення. Відкрити фізичну чи віртуальну картку, куди нараховуватиметься кешбек. Наразі, це вже можна зробити через мобільні додатки та відділення таких банків: Приватбанк, Sense Bank, ПУМБ, А-банк, Глобус, Укрсиббанк, Акордбанк.
На які товари вже поширюється кешбек, можна дізнатися на сайті програми https://madeinukraine.gov.ua. Інформувати споживачів про товари, на які розповсюджуватиметься кешбек, будуть і заклади торгівлі.
Отримані за участь у програмі «Національний кешбек» кошти можна буде витратити на послуги – комуналку, транспорт, лікування, мобільний зв’язок, спорт, кіно, і інші. Також їх можна буде задонатити на ЗСУ або купити військові облігації.
29 квітня 2024 року Асоціація «Укркондпром» підписала Меморандум про співробітництво і партнерство з Об’єднання польських виробників шоколадної та кондитерської продукції «POLBISCO». Під час підписання Меморандуму президенти асоціацій: Олександр Балдинюк та Марек Пшеждзяка обговорили нагальні проблеми розвитку кондитерської та шоколадної галузі України та Польщі, партнерські відносини в питаннях двосторонньої торгівлі, безперешкодний доступ до ринків двох країн, організацію спільних заходів, спрямованих на підтримку українських та польських виробників кондитерських виробів та шоколаду тощо. Також піднімалося питання польсько-української кризи, асоціації виступили на користь розблокування кордонів, оскільки така ситуація утруднює товарообіг, шкодить економіці і більше торкається переробної галузі, від цього страждають споживачі тому, що погіршується доступ до товарів.
Україна та Польща є торгівельними та стратегічними партнерами, тому відновлення роботи кордонів поновлять партнерські стосунки двох країн.
Голові Верховної Ради України пану Стефанчуку Р.О.
Голові комітету Верховної ради України з питань правоохоронної діяльності пану Іонушасу С.К.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики пану Гетманцеву Д.О.
Першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики пану Железняку Я.І.
Народному депутату Верховної Ради України Голові ТСК з питань захисту прав інвесторів пані Янченко Г.І.
Генеральному прокурору пану Костіну А.Є.
У Верховній Раді України на опрацюванні
перебуває проєкт Закону України №10440 від 29.01.2024 «Про внесення змін до
Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо
удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України».
Серед прогнозів прийняття та реалізації
даного проєкту анонсовано вдосконалення правових засад діяльності БЕБ,
забезпечення гарантій дотримання прав юридичних осіб під час виконання ухвал
слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук
іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності тощо.
Фахівці бізнес асоціацій, не будучи
байдужими, та перебуваючи в очікуванні реальних зрушень по внесенню змін до
чинного законодавства, які гарантуватимуть захист бізнесу від тиску
правоохоронців та неправомірного втручання в господарську діяльність – детально
проаналізували цей законопроєкт та підготували ряд пропозицій, які потрібно
врахувати при його доопрацюванні.
З огляду на непросту ситуацію, коли довіра
бізнесу до правоохоронних органів потребує відновлення – вкрай важливо внести
зміни до КПК України, які сприятимуть відновленню довіри бізнесу до
правоохоронних органів. Більш того, цей крок буде ефективним разом з
перезавантаженням Бюро економічної безпеки (законопроєкт №10439 із
правками бізнесу готується до другого читання).
Вкрай необхідні зміни, напрацьовані
фахівцями провідних бізнес асоціацій, які важливо впровадити та реалізувати
найближчим часом:
Передбачити, що у кримінальних
правопорушеннях, підслідних Національній поліції та БЕБ, не може бути надано
доручення оперуповноваженим СБУ.
Будь-які дії чи бездіяльність, а також
рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії
можуть бути оскаржені слідчому судді.
Передбачити, що у прокурора після отримання
судового рішення, відповідно до якого необхідно повернути тимчасово вилучене
майно, з’являється обов’язок протягом 24 години надати вказівку слідчому щодо
негайного повернення такого майна та 72 години на повернення такого майна,
органом що його вилучив.
Ввести строк дії ухвали слідчого судді про
арешт майна. Зі спливом 60 днів, якщо арешт накладено на майно третьої особи
(фізичної або юридичної особи), при цьому якщо така особа, засновник чи
працівник такої юридичної особи не набув статусу підозрюваного, суд повинен
скасувати арешт за заявою такої особи, якщо прокурор не доведе необхідність
подальшого арешту такого майна.
Ввести поняття критично важливого майна
(засоби праці, що є складовою господарської діяльності) та встановити виключні
підстави його вилучення
Передбачити, що неповідомлення власника
майна про розгляд клопотання про арешт майна є перешкодою у розгляді такого
клопотання.
Надати право також і слідчому скасовувати
арешти – шляхом закриття кримінального провадження, за погодженням з
прокурором.
Встановити, що максимальний розмір застави
не може перевищувати мінімального обсягу інкримінованих збитків, підтверджених
висновком експерта, також прибрати виключні випадки для призначення
застави, що перевищує встановлені кодексом розміри.
Покласти на слідчих суддів обов’язок
перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності, при
розгляді поданих клопотань.
Передбачити, що порушення підслідності
кримінального провадження, незаконна зміна підслідності кримінального
провадження – може бути оскаржена до прокурора вищого рівня, а відмова у
задоволенні такої скарги може бути оскаржена до суду.
Передбачити, що особа в якої проведено
обшук – має отримати право ознайомитись із матеріалами якими прокурор, слідчий
обґрунтовував доводи клопотання. Передбачається надати право на скасування
ухвали про обшук. Отримані докази по скасованій ухвалі не вважатимуться
доказами.
Заборонити вилучення речей та документів,
які не зазначені в ухвалі слідчого судді.
Встановити конкретні строки досудового
розслідування та процедуру їх продовження у фактових кримінальних провадженнях,
за виключенням злочинів, віднесених до підслідності НАБУ та ДБР (для них
залишається поточна редакція КПК). Також пропонується врегулювати питання щодо
строків у кримінальних провадженнях які припали на військовий стан (30 місяців
на розслідування + всі строки що у них залишились до військового стану вони
можуть використати шляхом додавання 30 місяців) з правом продовжувати такі
строки у слідчих суддів.
Ввести заборону стороні обвинувачення
проводити експертизи у підвідомчих такій стороні органах, з метою недопущення
монополії на проведення експертиз та зловживання нею. Така монополія призводить
до того, що правоохоронний орган (наприклад, СБУ, Національна поліція) порушує
кримінальні провадження і в своїх же НДЕКЦ МВС чи ІСТЕ СБУ призначають та
проводить експертизи на підтвердження своєї позиції як сторони обвинувачення.
Вказана монополія призводить до необ’єктивності при здійсненні кримінального
провадження.
Передбачити, що слідчий суддя, суд – можуть
винести окрему ухвалу, якою визнати порушення строків повернення вилученого
майна та направити її до дисциплінарного органу, або для вирішення питання про
реєстрацію кримінального провадження до відповідних органів.
Ми наголошуємо, без внесення змін, що
зроблять БЕБ єдиним органом по розслідуванням економічних злочинів та інших
фундаментальних змін у КПК України, зазначених у зверненні – не можливо
вирішити проблему тиску на бізнес.
Закликаємо народних депутатів провести
обговорення напрацьованих бізнесом пропозицій та доопрацювати проєкт №10440 до
першого читання, включивши у нього запропоновані представниками бізнесу норми.
З повагою,
Бізнес-асоціації:
Торгово промислова палата
Асоціація платників податків України
Європейська Бізнес Асоціація
Асоціація підприємців-ветеранів
Всеукраїнська Аграрна Рада
Асоціація приватних роботодавців
Асоціація правників України
Бізнес-спільнота Board
Бізнес-спільнота CLUB100
Нафтогазова асоціація України
Kharkiv IT Cluster
Асоціація Борошномели України
Всеукраїнська професійна асоціація підприємців
Асоціація Software Ukraine
Асоціація Укркондпром
Український клуб аграрного бізнесу
Українська Федерація Індустрії Безпеки
