25 провідних бізнес-об’єднань публічно звернулися до Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України із закликом термінової відміни додаткового імпортного збору. До звернення долучилися комітети підприємців Торгово-промислової палати України.

Дія додаткового імпортного збору до кінця 2015 року призведе до скорочення реального ВВП України на 6%, а валової доданої вартості у вітчизняних галузях економіки в середньому на 18,5%. Такі результати показало моделювання у системі Global Trade Analysis Project (GTAP), здійснене Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки.

Крім того, очікується негативний податковий ефект внаслідок недоотримання податків від вітчизняних підприємств на суму 36,3 млрд. грн та  збільшення внутрішніх цін на продукцію в середньому на 9,4%, а експортних цін на вітчизняну продукцію  на 7,4%. Моделювання GTAP вже підтверджуються реальними результатами роботи галузей, які представляють підписанти звернення.

Тому українські товаровиробники вимагають скасувати додатковий імпортний збір в розмірі 10% на агропродовольчі товари та 5% на іншу продукцію. Запровадження додаткового імпортного збору не супроводжувалося ґрунтовним розрахунком його негативних ефектів, а величина була досить умовною  –  розмір додаткового імпортного збору  (5% та 10%) у багатьох випадках перевищує стандартні ставки ввізного мита, що суперечить економічній логіці.

Додатковий імпортний збір не є суттєвим фактором стримування імпорту, а навпаки, через зниження конкурентоздатності вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, призводить до падіння експорту  і втрати українських позицій на традиційних ринках збуту.

Кожний наступний місяць дії додаткового імпортного збору зменшує шанси української переробленої технологічної продукції у конкурентній боротьбі на зовнішньому та внутрішньому ринках. В таких умовах економічно привабливішим є виробництво сировини, порівняно із наукомісткою, високотехнологічною продукцією з глибоким ступенем переробки.

Таким чином, додатковий імпортний збір закріплює статус країни, як аграрно-сировинного придатку.

Повний текст звернення додається

РБК Украина

17.06.2015

Дополнительный импортный сбор: госрегулирование против реальной экономики

…

Президент ассоциации “Укркондпром” Александр Балдынюк рассказал, что ограничительные меры правительства привели к удару по продукции с глубокой степенью переработки, в основном ориентированные на экспорт, в частности, и в страны ЕС.

Среди товаров, на которые распространяется импортный сбор, есть сырье и оборудование, которые не производятся и не могут производиться в Украине, но используются украинскими кондитерами – какао-бобы, кокосовые орехи, миндаль, ароматизаторы, упаковочные машины и запчасти к ним.

В целом, 40-70% в производстве кондитерской продукции занимает импортное сырье.

“Украина усложнила доступ к сырью, и бьет по нашему экспорту, который приносит валюту в страну, – подчеркнул Балдынюк. – В этом году мы видим сокращение экспорта по нашим традиционным рынкам сбыта, на которые приходится 20-50% экспорта. Это Азербайджан, Беларусь, Киргизстан, Таджикистан, Молдова. Это сложно объяснить войной и отношениями с Россией. Россия не мешает нам экспортировать в Молдову и Беларусь”.

Балдынюк прогнозирует, что результатом действия сбора может стать падение производства почти на 40 тыс. т в год, или 2,7 млрд грн, сокращение сотрудников до около 4,5 тыс. человек (уже 1,5 тыс. уволено). Сократятся и отчисления в бюджет.

“Правительство должно понимать, что сейчас собрали 8 млрд грн, а не доберут в перспективе больше. Если убьют предприятия, с кого они налоги будут собирать. Никогда такого кризиса в отрасли не было, даже в лихие 90-е годы”, – сказал бизнесмен.

К проблеме сбора добавляется рост затрат на производство (мучная группа – на 80-90% в 2014-2015 годах, шоколадно-сахаристая группа – 110-120%), невозмещение НДС (задолженность перед отраслью на 1 апреля – более 200 млн грн), валютное регулирование.

…

Автор Наталия Непряхина

Просмотреть полную версию статьи

Про це говориться в довідній записці, підготовленій співробітниками вказаної наукової установи.

Інститут економіки та прогнозування НАН України вважає за доцільне скасувати додатковий імортний збір з наступних міркувань:

– збір суперечить Угоді про асоціацію України з ЄС;

– збір порушує вимоги СОТ, що може призвести до застосування санкцій іншими країнами по відношенню до вітчизняної продукції;

– збір має негативний вплив на господарську діяльність вітчизняних товаровиробників.

З повною версією доповідної записки можна ознайомитись тут.

11 червня в Женеві має відбутися чергове засідання тарифного комітету СОТ. Це буде продовження цьогорічної квітневої розмови стосовно введення Україною додаткового імпортного збору. Він був запроваджений розпорядженням Кабінету Міністрів 16 лютого 2015 року в розмірі 10% на агропродовольчі товари та 5% — на промислові.Це рішення спричинило гостру критику з боку багатьох зарубіжних і вітчизняних фахівців, бізнесу. Дискусії навколо цього питання точаться і донині.

Переглянути скан-копію статті.

Оригінал статті розміщений в газеті “Голос України” за посиланням.