Звернення товаровиробників до Голови ВРУ з приводу законопроекту “Про обмеження виробництва і використання в Україні полімерних пакетів та упаковок”

Шановний Володимире Васильовичу!

Дозвольте від імені відповідальних платників податків з вітчизняним та іноземним капіталом, що працюють на ринку України, висловити Вам повагу та звернутися за допомогою у вирішенні питання, яке викликало наше серйозне занепокоєння.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про обмеження виробництва, використання  ввезення  і  розповсюдження  в Україні полімерних пакетів і упаковок тривалого розщеплення»  №  2353 від 20.02.2013 р.

Зазначеним законопроектом передбачається «заборонити з 1 липня 2013 року виробництво, використання, ввезення і платне або безкоштовне розповсюдження на її території (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів та упаковок тривалого розщеплення, виготовлених з використанням паперу, приклеєного до основи  з макулатурного картону шляхом екструзії полімерної плівки або парафінами».

Враховуючи, що законопроектом не визначено поняття – «упаковка тривалого розщеплення», а тільки визначено термін «полімерний пакет тривалого розщеплення  –  пакет, виготовлений повністю або частково з окремого полімеру або полімерних композицій», виникає невизначеність щодо яких саме видів упаковки запроваджується заборона. Також незрозумілим залишається питання стосовно встановлення тривалості розщеплення упаковок та пакетів, оскільки діючими в Україні нормативно-правовими актами відповідні вимоги не встановлені.

Стаття 1 проекту Закону визначає пакувальний пакет (пакет) як вид споживчої м’якої упаковки, призначеної для наповнення товарами, а також для їх транспортування, зберігання і реалізації.

Тобто, під заборону потрапляють не тільки разові пакети – сумки, що використовуються в торговельних мережах, але й споживча упаковка з полімерних і гнучких комбінованих матеріалів, що виготовляється в заводських умовах і в яку виробники пакують наступну продукцію:

–         молоко і молочні продукти;

–         сокова продукція;

–         кондитерські вироби;

–         інші харчові продукти;

–         ліки, фармакопея, медичний інструмент та стерилізоване приладдя (катетери, разові шприци, системи для внутрішньовенного введення та ін.);

–         пральні порошки та інші товари побутової хімії, господарчі товари і товари для будівництва;

–         тютюнова продукція;

–         різні товари побутової техніки, електроніки, приладів, інструменту, іграшок тощо;

–         вироби легкої промисловості (одяг, взуття тощо);

–         продукція військово-промислового комплексу, машинобудування, приладобудівної, електротехнічної та інших галузей промисловості, запасні частини та комплектуюче приладдя;

–         сміття та шкідливі відпрацьовані біологічні матеріали і таке інше.

Відмова від використання полімерних пакетів та іншої упаковки, згаданої у законопроекті № 2353 від 20.02.2013 р.,   зупинить більшість виробництв українських товарів і промислової продукції, заморозить торгівельні операції, а також не дасть змогу імпортувати та експортувати упаковані товари і продукцію.  Наслідки такого кроку будуть непередбаченими.

Практика розвинених країн показує, що проблему утилізації використаної упаковки треба вирішувати комплексно, створюючи систему організації збирання та утилізації відходів упаковки як вторинної сировини. Такий шлях покращення екологічної ситуації і зменшення тиску на довкілля заощадить Україні значні матеріальні і енергетичні ресурси та кошти, створить додаткові робочі місця і принесе бюджету країни додаткові нарахування.

Розуміючи  необхідність покращення  екологічної ситуації в Україні представники відповідального бізнесу неодноразово подавали у владні інституції

пропозиції щодо створення ефективної системи поводження з відходами  упаковки, розробленої у відповідності до європейського досвіду функціонування такої системи.

Також ми зверталися і до Президента України з цього приводу, який звернув увагу на наші звернення та видав доручення № 1-1/1522 від 25.07.2011р. щодо необхідності внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини в цій сфері, з метою створення умов для добросовісної конкуренції між суб’єктами господарювання, недопущення монополізації ринку послуг з організації збирання та утилізації відходів упаковки.

На разі завершується погодження в міністерствах і відомствах проекту Закону «Про упаковку та відходи упаковки», розробленого Робочою групою, створеною наказом Мінприроди №307 від 30.08.2011р. на виконання згаданого доручення Президента України.

В той же час, за ініціативи різних зацікавлених  груп вносяться сумнівні пропозиції щодо обмеження та заборони полімерних та комбінованих матеріалів для пакування продукції, які можуть  негативно вплинути на розвиток підприємництва, інвестиційного клімату в України, забезпечення споживачів товарами в зручній упаковці.

З огляду на ситуацію, що склалася, та враховуючи те, що прийняття запропонованого проекту Закону № 2353 від 20.02.2013р. щодо обмеження та заборони  виробництва в Україні полімерних пакетів і упаковок тривалого розщеплення є серйозною загрозою для вітчизняної економіки в цілому, завдасть непередбачуваних наслідків для реального сектору економіки, суттєвої шкоди державі за рахунок зменшення надходжень до бюджету України,  міжнародному іміджу України, яка декларує себе як держава із ринковою економікою, просимо Вас, шановний Володимире Васильовичу, донести нашу стурбованість до депутатського корпусу і надати відповідні доручення стосовно розгляду цього законопроекту у відповідних Комітетах Верховної Ради України за участю представників реального сектору економіки з метою унеможливлення запровадження заборони та обмеження виробництва та використання полімерних пакетів та упаковок із гнучких комбінованих матеріалів.

З повагою,