Таку заяву зробив О.Балдинюк коментуючи Постанову КМУ № 724 від 16.09.2015 р.

Відповідна Постанова КМУ, що прямо суперечить Митному Кодексу України, лише ускладнила і так негативну ситуацію із проблемою визначення митної вартості, зазначив Глава Укркондпрому.

Переважна більшість митних декларацій, поданих вітчизняними кондитерськими підприємствами при розмитненні, підпала під критерій ризику по ціні контракту в зв’язку із тим, що ціна імпортованої продукції нижче, ніж середньозважена митна вартість аналогічних товарів за останні шість місяців. Незважаючи на наявність прямих договорів і всупереч Розділу 3 Митного Кодексу України, митні органи запросили в імпортерів додаткові документи, що підтверджують контрактну ціну продукції. Імпортери повинні або надати такі документи, причому невідомо чи задовольнять вони митницю, або погодитись на корегування митної вартості товару в сторону її завищення, пояснюють в Асоціації.

Корегування митної вартості в сторону завищення є хронічною хворобою вітчизняних митних органів, підкреслив О.Балдинюк. Він відзначив, що митниця систематично завищує контрактну ціну ввезеної українськими кондитерськими підприємствами сировини, а це призводить до додаткових витрат зі сплати імпортного збору, ПДВ та мит. Незважаючи на рішення судів щодо незаконності такого корегування, повернути вже сплачені до Держбюджету кошти є значною складністю. Продолжить Чтение »

12.09.2015 “Мир Продуктов”

“Світ морозива та холоду”, Рубрика: Ринок

В некоторых телевизионных передачах информация о безопасности мороженого отечественного производства преподносится нарочито негативно. Бездоказательность и категоричность выводов подрывает доверие конечных потребителей к торговым маркам и наносит экономический и моральный ущерб отрасли.

Просмотреть скан-копию статьи.

Таким чином Асоціація «Укркондпром» відреагувала на Рішення Ради міністрів Республіки Білорусь запровадити дискримінаційну процедуру – обов’язкову санітарно-гігієнічну експертизу імпортної продукції.

Глава «Укркондпрому» О.Балдинюк відзначив, що в зв’язку із цим рішенням, введення українських товарів в обіг на ринок Білорусії починаючи з 27 серпня 2015 р. істотно обмежене.

О.Балдинюк підкреслив, що своїми діями Білорусь відверто порушує Угоду про вільну торгівлю СНД від 2011 року.

Обов’язкова санітарно-гігієнічна експертиза в Республіці Білорусь не розповсюджується на продукцію, походженням із країн-членів Євразійського економічного союзу, зокрема Росії, та на товари білоруського виробництва.

В Асоціації відмітили, що Республіка Білорусь щороку вдається до різних технологій блокування доступу українських виробників до свого ринку, які порушують міжнародні зобов’язання Білорусії.

«Білорусія, експлуатуючи український ринок в режимі найбільшого сприяння, який забезпечується їй Українською стороною, і маючи позитивне торговельне сальдо з Україною в розмірі близько півмільярда доларів США, сама вдається до незаконних адміністративних методів блокування доступу українських товарів до білоруського ринку», зазначив Балдинюк.

Асоціація «Укркондпром» подала в Мінекономрозвитку України Заяву на проведення розслідування з метою встановлення дискримінаційних та недружніх дій з боку Республіки Білорусь відносно українських виробників. За попередніми підрахунками Асоціації, збитки вітчизняної кондитерської галузі внаслідок таких заходів Білорусії вже склали близько 40 млн. грн. і продовжують збільшуватись.

Продолжить Чтение »

25 провідних бізнес-об’єднань публічно звернулися до Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України із закликом термінової відміни додаткового імпортного збору. До звернення долучилися комітети підприємців Торгово-промислової палати України.

Дія додаткового імпортного збору до кінця 2015 року призведе до скорочення реального ВВП України на 6%, а валової доданої вартості у вітчизняних галузях економіки в середньому на 18,5%. Такі результати показало моделювання у системі Global Trade Analysis Project (GTAP), здійснене Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки.

Крім того, очікується негативний податковий ефект внаслідок недоотримання податків від вітчизняних підприємств на суму 36,3 млрд. грн та  збільшення внутрішніх цін на продукцію в середньому на 9,4%, а експортних цін на вітчизняну продукцію  на 7,4%. Моделювання GTAP вже підтверджуються реальними результатами роботи галузей, які представляють підписанти звернення.

Тому українські товаровиробники вимагають скасувати додатковий імпортний збір в розмірі 10% на агропродовольчі товари та 5% на іншу продукцію. Запровадження додаткового імпортного збору не супроводжувалося ґрунтовним розрахунком його негативних ефектів, а величина була досить умовною  –  розмір додаткового імпортного збору  (5% та 10%) у багатьох випадках перевищує стандартні ставки ввізного мита, що суперечить економічній логіці.

Додатковий імпортний збір не є суттєвим фактором стримування імпорту, а навпаки, через зниження конкурентоздатності вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, призводить до падіння експорту  і втрати українських позицій на традиційних ринках збуту.

Кожний наступний місяць дії додаткового імпортного збору зменшує шанси української переробленої технологічної продукції у конкурентній боротьбі на зовнішньому та внутрішньому ринках. В таких умовах економічно привабливішим є виробництво сировини, порівняно із наукомісткою, високотехнологічною продукцією з глибоким ступенем переробки.

Таким чином, додатковий імпортний збір закріплює статус країни, як аграрно-сировинного придатку.

Повний текст звернення додається